Різдвяне послання
Мир у Господі та моє архиєрейське благословення! Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Христос рождається! Славімо Його!
Христос народжується — славте!
Христос з небес — зустрічайте!
Христос на землі — бадьоріться!
(І пісня канону Різдва)
Ось такими величними словами Церква оспівує і прославляє Різдво Христове . І справді, Христовий прихід на землю є для нас джерелом радості та надії. Дві тисячі років тому Він прийшов у світ і започаткував наше спасіння. Це неповторна у своїй суті спасенна подія, яка спонукає нас прославляти, благодарити і поклонятися Господеві. Вифлеємська зоря й ангельські хори чудесно звістили світові про величне таїнство Божої любові. Бог, Творець видимого і невидимого, добровільно прийняв повноту людської природи і прийшов у світ, щоб примирити нас із Собою. Перешкода, що постала внаслідок гріхопадіння Адама, — знищена. Ворота раю відчиняються, і ми повертаємося до Дерева життя, з якого споживаємо Небесний Хліб. Оспівуючи це таїнство Божого благовоління, Церква торжественно проголошує: „Небо і земля нині з'єдналися, коли Христос народився, нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла, нині задля чоловіколюб'я з природи невидимий став видимим”. Різдво Христове, воплочення споконвічного Божого Слова, принесло нам нову благовість про Бога і людину. Бог став одним із нас. Прийшов, щоб знайти грішників; прийшов, щоб повернути нам утрачену гідність. Він явив нам велич людини, показавши, що людська природа може бути богоносною, тобто з'єднатися з Божеством і водночас залишитися собою. Дорогі брати і сестри! Вітаючи один одного у ці святкові дні словами „Христос Рождається”, ми визнаємо істину , яка має пряме відношення до сьогодення. Хтось може запитати: „Де ж тепер „народжується Христос?” Відповідь дає святий Йоан Золотоустий, у молитві Євхаристійної анафори: „Господи, як Ти зволив замешкати у вертепі, в яслах… — так увійди, Господи, …і поселися в моїй недостойній Тебе душі”. Таким чином людське серце має стати подобою ясел, де народжується, зростає, живе і царює Христос — Бог і Людина. Історична подія Різдва Христового повторюється і відтворюється в особистому житті кожного з нас. Так, як колись через своє славне Різдво Бог увійшов у людську історію, щоби її преобразити і сповнити сенсом, так і сьогодні Він входить у наше життя, щоб повернути нам можливість богоподібності, втраченої Адамом у раю. Спаситель світу благодаттю Святого Духа народжується у кожній людині, яка впускає Його у своє серце. Улюблені в Христі , навчімося від убогих пастирів ізраїльської землі , як по - справжньому пережити Христове Різдво . Поклонившись народженому Дитятку, вифлиємські пастухи спішать розповісти іншим про те, що бачили. Сповнені радості та віри, вони закликали: „Прийдіть і поклоніться Христу, новонародженому Цареві”. Істини, передані в Одкровенні Старого Завіту, стали для них близькими і зрозумілими. У побаченому очима Дитятку вони серцем відчули обіцяного Месію. Вони проповідали Бога, якого зустріли. Сильною була проповідь тих, хто бачив Ісуса у яслах і брав Його на свої руки. Ми можемо пережити це саме в Таїнстві Євхаристії. Тому і ми, подібно до пастирів, покликані проповідувати любов Бога, який сходить сьогодні на землю. Радісну вістку ангела „Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель Господь” передаймо всім тим, хто з різних причин не зміг прийти сьогодні до храму. Нехай ніхто не буде позбавлений радості, яку приніс на землю Господь. Нехай ця різдвяна благовість долине до наших рідних поза межами України, що в силу різних обставин не можуть бути сьогодні в колі своєї родини, занесімо її хворим та літнім. Христове Різдво — особлива нагода звернутись до молоді. 2007 рік наша Церква проголосила Роком молоді, щоб краще усвідомити нас, що від духовного стану нашої молоді сьогодні залежить духовне здоров'я нашого народу завтра. Тому закликаю всіх батьків, духовенство, педагогів і вихователів посвятити себе заради нашого майбутнього, приділити особливу увагу християнському вихованню дітей та молоді. Дорога молоде, Церква дивиться на Вас з особливою надією, як на ранішню зорю, котра сповіщає настання нової доби . Коли більш християнською буде ваша постава, то більш зростатиме Царство Боже у світі. Практичне сповнення сучасного світу Божим світлом, правдою, добром і красою потребує від кожного з нас багато праці, жертв і боротьби. Бог хоче, щоб ви, мов євангельські мудреці, крізь темряву і небезпеку ночі світу йшли за сяйвом Вифлеємської зорі до Вертепу, в якому народилося Сонце Правди. Старайтеся , щоб посеред темряви різноманітних спокус та пропозицій сучасного світу ви залишилися вірними заповіді Христа: „Бути світлом для світу”. Не вагайтеся віддавати для служіння свій молодечий запал і таланти, коли йдеться про славу Божу, про утвердження особистих, сімейних, церковних та національних вартостей. Одночасно хочу утішити усіх Вас, моїх Духовних Дітей, щоб, під час духовного зростання та стараючись про поліпшення духовного та економічного стану нашого народу, ми не почувались одинокими і покинутими напризволяще. До нас у ці дні приходить Господь — Еммануїл, що означає “З нами Бог”. Ми можемо сміливо покладатись на Його допомогу. Я переконаний, що у Новому Році нам вдасться здійснити все благородне і Богом натхненне. Бажаю, щоб Боже Дитятко сповнило Ваші серця великою радістю та впевненістю, а Христова благодать і мир нехай супроводжують Вас увесь наступний рік і по всі дні Вашого життя. Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога, і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами! Христос рождається! Славімо Його!
+Юліян Вороновський,
Єпископ
Самбірсько-Дрогобицький
Дано у Дрогобичі при Катедральному Соборі Пресвятої Трійці
у празник св. Миколая архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, 19 грудня 2006 року Божого
